Методика експериментального моделювання проникнення високошвидкісних ударних елементів у бронематеріалах

Автор(и)

  • Микола Мельниченко Київський національний університет імені Тараса Шевченка https://orcid.org/0000-0002-3473-0701
  • Леонід Яровой Київський національний університет імені Тараса Шевченка
  • Наталя Пучко Київський національний університет імені Тараса Шевченка
  • Михайло Водотовка Київський національний університет імені Тараса Шевченка

DOI:

https://doi.org/10.17721/1812-5409.2025/2.18

Ключові слова:

бронематеріал, ударно-хвильове навантаження, бронепробиття, мікротвердість, картографування мікротвердості

Анотація

Розроблено та створено експериментальний комплекс настільного розгінного стенду, у якому куля діаметром 8 мм зі сталі ШХ15 прискорюється енергією газів монтажного патрону під час руху каналом завдовжки 570 мм з керованою швидкістю від 200 до 1500 м/с та різними кутами атаки від 45 до 90°. Проведено апробацію розгінного стенду. Встановлено, що після обстрілу зі швидкістю 200 м/с та 600 м/с для різних зразків бронематеріалів з'являється пластична вм'ятина різного вигляду та різної глибини. Водночас у залишковій вм'ятині виявлено залишки процесу плавлення та витискування бронематеріалу із вм'ятини. У разі обстрілу багатошарового бронепакету кулею зі швидкістю 600 м/с не відбувається деформації кулі. Для оцінки фізико-механічних характеристик досліджуваного багатошарового бронематеріалу виконано серію вимірювань мікротвердості біля місць взаємодії на поверхні зразка. Тестування на мікротвердість проведено статичним методом Віккерса (ПМТ-3). Встановлено, що значення мікротвердості біля залишкової пластичної вм'ятини зазнає істотних змін. Спочатку значення мікротвердості зменшується на ≈ 0,4 ГПа і, залежно від того, уздовж яких взаємно перпендикулярних ліній відбувалося профілювання поверхні, дорівнює 0,026 ГПа та 0,07 ГПа. Потім значення мікротвердості збільшується до практично середніх значень 0,35 ГПа. Отже, зміна значення мікротвердості під час профілювання поверхні вказує на зміни фізико-механічних властивостей матеріалу в невеликій зоні поблизу місця зіткнення. Проте в цих зонах твердість матеріалу суттєво зменшується і за повторного обстрілу можливе повне пробиття багатошарового бронепакету.

Посилання

Abtew, M., Boussu, F., Bruniauxab, P., Loghin, C., & Cristian, I. (2019). Engineering of 3D warp interlock p-aramid fabric structure and its energy absorption capabilities against ballistic impact for body armour applications. Composite Structures, 225, 111179.

Crouch, I. (2019). Body armour – New materials, new systems. Defence Technology, 15(3), 241–253.

Tahenti, B., Coghe, F., & Nasri, R. (2020). Ballistic Limit Estimation Approaches for Ballistic Resistance Assessment. Defence Science Journal, 70(1), 82–89. https://doi.org/10.14429/dsj.70.14122

Yaneva, S. (2020). Ballistic resistance of bulletproof vests level IIIA. Development of testing methodology. MATEC Web Conference, 317, 06003. https://doi.org/10.1051/matecconf/202031706003

Yun-ho, S., Jung-hoon, C., & Jong-Hwan, K. (2018). Test and estimation of ballistic armor performance for recent naval ship structural materials. International Journal of Naval Architecture and Ocean Engineering, 10, 762–781.

Завантаження

Опубліковано

23.12.2025

Номер

Розділ

Диференціальні рівняння, математична фізика та механіка

Як цитувати

Мельниченко, М., Яровой, Л., Пучко, Н., & Водотовка, М. (2025). Методика експериментального моделювання проникнення високошвидкісних ударних елементів у бронематеріалах. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Фізико-математичні науки, 81(2), 122-125. https://doi.org/10.17721/1812-5409.2025/2.18