Вплив опору резистора позитивного зворотного зв’язку на амплітудно-частотну характеристику гіратора на операційному підсилювачі
DOI:
https://doi.org/10.17721/1812-5409.2026/1.36Ключові слова:
активний фільтр, гіратор, зворотний зв’язок, операційний підсилювач, амплітудно-частотна характеристикаАнотація
Позбутися від використання котушок індуктивності в активних RLC-фільтрах другого та більше порядків можна за допомогою гіратора – RC-комірки, увімкненої в коло позитивного зворотного зв’язку операційного підсилювача. Така схема «активної котушки індуктивності» дає змогу реалізовувати активні фільтри навіть засобами мікроелектроніки.
Метою пропонованого дослідження є розроблення практичних рекомендацій щодо вибору величини опору резистора зворотного зв’язку у схемі гіратора та його впливу на амплітудно-частотну характеристику (АЧХ).
Як метод дослідження було використано комп’ютерне моделювання у програмному застосунку LTSpice, під час якого було порівняно основні характеристики коливального LC-контуру та контуру з гіратором на операційному підсилювачі LT1006 й отримано відповідні амплітудно- та фазово-частотні характеристики.
Показано, що положення максимуму АЧХ контуру з гіратором тим ближче до резонансної частоти RLC контуру, чим опір резистора зв’язку ближчий до вихідного опору операційного підсилювача. Проте він має бути не меншим за 100 Ом, а для забезпечення сталого значення коефіцієнта передачі контуру з гіратором, у разі зміни резонансної частоти у десять разів, має становити близько половини вихідного опору операційного підсилювача, у цьому випадку – 300 Ом.
Посилання
Bekh, I. (2024). Analog electronic devices. Publishing Laboratory of the Faculty of Radiophysics, Electronics and Computer Systems of Taras Shevchenko National University of Kyiv [in Ukrainian].
Carter, B., Mancini, R. (2018). Op Amps for Everyone (5th ed.). Elsevier.
Kilinc, M., Ormanci, M.A., Kilinc, S., & Kacar, F. (2025). CMOS Active Inductor Using Gm-Boosting Technique with Resistive Feedback and Its Broadband RF Application. Electronics 2025, 14, 4776. https://doi.org/10.3390/electronics14234776
Levytskyi, S. (2007). Basics of radio electronics. PPC "Kyiv university" [in Ukrainian].
Linear Technology (2007). LT1006: Precision, Single Supply Op Amp Data Sheet. Analog Devices. https://www.analog.com/media/en/technical-documentation/data-sheets/LT1006.pdf
National Semiconductor Corp. (1980). Audio/Radio Handbook. Internet Archive. https://archive.org/details/bitsavers_nationaldaAudioRadioHandbook_17034677/page/n1/mode/2up
"Old Hack EE". (2022). (2022). The Op Amp Gyrator Demystified. YouTube. https://www.youtube.com/watch?v=zpGm4R9eGJk
Patel, D. P., & Oza S. (2018). CMOS Active Inductor: A Technical Review. International Journal of Applied Engineering Research, 13(11) 9680–9685, Research India Publications. https://www.researchgate.net/publication/362909404_CMOS_Active_Inductor_A_Technical_Review
Saad, S., & Garrab, H. (2025). Chapter 3: Recent Advances in Single-Ended Gyrator–C Active Inductor Designs (Innovations from 2008). Deep Science Publishing, 2025. https://doi.org/10.70593/978-93-7185-269-2_3
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Ihor Bekh, Roman Bohdanov
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, роботи яких публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- Автори зберігають авторські права та надають журналу право на першу публікацію роботи, яка одночасно ліцензується згідно із Creative Commons Attribution License, тобто надається дозвіл іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи та першої публікації в цьому журналі.
- Автори можуть укладати окремі додаткові угоди щодо невиключного розповсюдження опублікованої журналом версії роботи (наприклад, розмістити її у репозитарії наукової установи чи опублікувати у книзі) з підтвердженням її початкової публікації у цьому журналі.
- Дозволяється та заохочується розміщення своїх робіт в мережі Інтернет авторами (наприклад, у репозитаріях наукових установ або на особистих веб-сторінках) до та під час процесу подання, оскільки це може призвести до продуктивного обміну, а також до більш ранніх цитувань опублікованої роботи та їх більшої кількості (див. The Effect of Open Access).
