Розробка чат-боту служби підтримки клієнтів мережи зарядних станцій електромобілів
DOI:
https://doi.org/10.17721/1812-5409.2025/1.15Ключові слова:
штучний інтелект, чат-бот, WhatsApp, API, OpenAI, WhapiCloudАнотація
Запропоновано сценарій автоматизованої цілодобової взаємодії з користувачами зарядних станцій для електромобілів на основі використання штучного інтелекту. Описано актуальність інтелектуального віртуального помічника для підтримки клієнтів службами власників мереж зарядних станцій електромобілів. Обґрунтовано необхідність застосування інтелектуальних технологій, таких як генеративний штучний інтелект компанії OpenAI, для створення чат-боту. Описано необхідність та актуальність інтеграції створеного чат-боту в найбільший за охопленням аудиторії месенджер WhatsApp. Для реалізації розробки проаналізовано і продемонстровано можливість застосування найпрогресивніших технологій сервіcу OpenAI, а саме: моделлю для генерування тексту відповідей було обрано модель GPT-4o-mini, яку кастомізовано за допомогою системного контексту. Модель було конфігуровано у класі OpenAIAssistant, де сформульовано підхід, що вказує, як модель має діяти за визначеним алгоритмом / сценарієм. Розроблено і представлено алгоритм дії моделі. Вона повинна вміти вести комунікацію з користувачем різними мовами. Комунікація моделі з користувачем проходить за конкретно заданим промптами сценарієм, а також запрограмована на відповіді, які вона має видавати на запитання не зі сценарію / алгоритму, на невідому їй мову, та запрограмована промптами на захист від помилкових відповідей, які іноді допускає генеративний штучний інтелект. Реалізація чат-боту здійснена із застосуванням технологій на основі сервісів Whapi.Cloud (платформа для автоматизації роботи з API месенджера WhatsApp), Vultr Cloud Provider (провайдер для хостингу серверної частини додатку). Бізнес-логіка чат-бота реалізована на JavaScript, NodeJS, Express.
Практична реалізація розробки засвідчила конструктивність запропонованого підходу, що було підтверджено під час проведення тестування в месенджері WhatsApp. Запропонована стаття становить інтерес для фахівців у сфері генеративного штучного інтелекту.
Посилання
Adam, M., Wessel, M., & Benlian, A. (2021). AI-based chatbots in customer service and their effects on user compliance. Electronic Markets, 31(2), 427–445. https://doi.org/10.1007/s12525-020-00414-7.
Adamopoulou, E., & Moussiades, L. (2020). Chatbots: History, technology, and applications. Machine Learning with Applications, 2, 100006. https://doi.org/10.1016/j.mlwa.2020.100006
Aleedy, M., Shaiba, H., & Bezbradica, M. (2019). Generating and analyzing chatbot responses using natural language processing. International Journal of Advanced Computer Science and Applications, 10(9), 60–68. https://dx.doi.org/10.14569/IJACSA.2019.0100910
Castro, D., & New, J. (2016). The promise of artificial intelligence. Center for Data Innovation. https://www2.datainnovation.org/2016-promise-of-ai.pdf
Dolenko G., Маnovytska, D., & Semenova, N. (2021). Problems of decision making in subject domain "electric vehicle". CEUR Workshop Proseedings, 3018, 175–183. https://ceur-ws.org/Vol-3018/Paper_17.pdf
Krishnan, C., Gupta, A., Gupta, A., & Singh, G. (2022). Impact of artificial intelligence-based chatbots on customer engagement and business growth. In T. P. Hong, L. Serrano-Estrada, A. Saxena, & A. Biswas (Eds.), Deep Learning for Social Media Data Analytics. Studies in Big Data, vol 113 (pp. 195–210). Springer International Publishing. http://dx.doi.org/10.1007/978-3-031-10869-3_11
Mykhailov, N. O. (2023). Classifications of users on online platforms using machine learning techniques. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Physical and Mathematical Sciences, 4, 66–71. https://doi.org/10.17721/1812-5409.2022/4.8
Nakonechnyi, O. G., Kapustian, O. A., Shevchuk, I. M., Loseva, M. V., & Kosukha, O. Y. (2022). A intellectual system of analysis of reactions to news based on data from Telegram channels. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Physical and Mathematical Sciences, 3, 55–61. https://doi.org/10.17721/1812-5409.2022/3.7
Paliwal, S., Bharti, V., & Mishra, A.K. (2020). Ai chatbots: Transforming the digital world. In V. Balas, R. Kumar, & R. Srivastava (Eds.), Recent Trends and Advances in Artificial Intelligence and Internet of Things, Intelligent Systems Reference Library, vol. 172 (pp. 455–482). Springer International Publishing. https://doi.org/10.1007/978-3-030-32644-9_34
Rogers, D. L. (2016). The digital transformation playbook: Rethink your business for the digital age. Columbia University Press. https://doi.org/10.7312/roge17544
Wei, J., Wang, X., Schuurmans, D., Bosma, M., Chi, E.H., Xia, F., Le, Q., & Zhou, D. (2022). Chain of Thought Prompting Elicits Reasoning in Large Language Models. https://doi.org/10.48550/arXiv.2201.11903.
Zierau, N., Flock, K., Janson, A., Söllner, M., & Leimeister, J. M. (2021). The Influence of AI-Based Chatbots and Their Design on Users Trust and Information Sharing in Online Loan Applications. In Proceedings of the 54th Hawaii International Conference on System Sciences 2021 (HICSS 54) (pp. 5483–5492). https://dx.doi.org/10.24251/HICSS.2021.666
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Galyna Dolenko, Dariia Manovytska, Olena Subbotina, Yuriy Chaplinskyy, Igor Budyansky
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, роботи яких публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- Автори зберігають авторські права та надають журналу право на першу публікацію роботи, яка одночасно ліцензується згідно із Creative Commons Attribution License, тобто надається дозвіл іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи та першої публікації в цьому журналі.
- Автори можуть укладати окремі додаткові угоди щодо невиключного розповсюдження опублікованої журналом версії роботи (наприклад, розмістити її у репозитарії наукової установи чи опублікувати у книзі) з підтвердженням її початкової публікації у цьому журналі.
- Дозволяється та заохочується розміщення своїх робіт в мережі Інтернет авторами (наприклад, у репозитаріях наукових установ або на особистих веб-сторінках) до та під час процесу подання, оскільки це може призвести до продуктивного обміну, а також до більш ранніх цитувань опублікованої роботи та їх більшої кількості (див. The Effect of Open Access).
